Національна платформа підвищення кваліфікації
педагогічних працівників «Вектор»
«Вектор» — національна платформа професійного розвитку педагогічних працівників. Це демоверсія майбутньої національної платформи професійного розвитку педагогічних працівників, яку створюють МОН України та УІРО: https://vector.uied.gov.ua
На цій платформі зібрана основна інформація про політику «Гроші ходять за вчителем». У майбутньому педагоги зможуть самостійно обирати програми підвищення кваліфікації, планувати своє навчання, замовляти супервізію та користуватися іншими можливостями професійного розвитку.
На інформаційній сторінці сайту можна дізнатися:
-
як працюватиме політика «Гроші ходять за вчителем»;
-
хто може взяти участь у пілоті;
-
які умови участі для педагогічних працівників і суб’єктів підвищення кваліфікації.
Повноцінний запуск платформи заплановано на грудень.
Перед запуском проводяться інформаційні зустрічі. Зареєструватися можна за посиланням:
https://forms.gle/3zwBCe3x2JW3weeC8
Гроші ходять за вчителем.
Новий механізм фінансування підвищення кваліфікації
Формальна освіта
Формальна освіта – це освіта, яка здобувається відповідно до освітніх ліцензованих програм закладів післядипломної освіти і передбачає досягнення здобувачами освіти заздалегідь визначених результатів навчання. Вона розширює й доповнює знання з фаху, методики викладання предмету, психології, які отримав вчитель, здобуваючи вищу освіту.
Форми формальної освіти: очна (курси підвищення кваліфікації, семінари, творчі групи, тренінги тощо), дистанційна (дистанційні курси, онлайнові конференції, вебінари тощо), очно-дистанційна (поєднання очної та дистанційної форм навчання – очно-дистанційні курси).
Де здобути: заклади післядипломної освіти (переважно відповідно до місця проживання).
Вимоги до закладів формальної освіти: наявність ліцензії на здійснення освітніх послуг.
Мінуси формальної освіти: не завжди відповідають запитам слухачів, відсутність вибору тем, форм навчання тощо.
Неформальна освіта
Неформальна освіта – це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій. Вона допомагає швидко і вчасно отримати необхідні знання відповідно до потреб тут і зараз.
Форми неформальної освіти: очна (тренінги, майстер-класи, семінари, майстерні тощо), дистанційна (дистанційні курси, вебінари).
Де здобути: неурядові установи, приватні особи, платформи дистанційного навчання.
Вимоги до закладів неформальної освіти: немає, оскільки їхня робота не регламентується державними органами. Такі заклади не повинні мати ліцензію, їхні програми – гриф, сертифікат – реквізити офіційних установ.
Мінуси неформальної освіти: її результати не завжди враховуються при атестації, часто педагоги не поінформовані про те, де можна повчитись.
Інформальна освіта
Інформальна освіта (самоосвіта) – це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям. Така навчальна діяльність не обов’язково цілеспрямована та структурована, не фіксується документально, але сприяє розширенню професійних знань та умінь і є однією з ключових компетентностей особистості.
Форми інформальної освіти: одноразові лекції, відеоуроки, медіа-консультації, спілкування у сім’ї, з колегами, читання спеціалізованих журналів, телебачення, відео, незаплановані випадкові бесіди.
Де здобути: будь-де.
Вимоги до закладів інформальної освіти: немає, оскільки їх не існує.
Мінуси інформальної освіти: її результати не можуть враховуватися при атестації (виключення – складання сертифікаційних тестів).
